science

Електронні інформаційні ресурси. Національні електронні ресурси

Під електронними ресурсами, як правило, розуміються різні інформаційні об'єкти, представлені в електронній (цифровій) формі як на окремих електронних носіях, так і в мережі інтернет:

 Електронні додатки до періодичних видань;  Електронні додатки до друкованих видань;  Електронні версії друкованих видань;
 Довідкові видання;

 Аудіо- та відеозаписи;
 Повнотекстові електронні бібліотеки;
 Електронні бібліотечні каталоги;
 Електронні ресурси мережі інтернет;
 Енциклопедії, довідники, словники;
 Періодичні видання;
 Інформаційні видання і центри;
 Тематичні (в тому числі освітні) портали і сайти.

Пропорційно до збільшення впливу мережі на офлайнову (позамережеву) діяльність зростає значення розміщених в Інтернеті матеріалів. Усе частіше віртуальні джерела стають предметом обговорення і джерелом аргументації: на нихпостійно посилаються друковані та електронні засоби масової інформації, даними з інтернету оперують автори публіцистичних статей і наукових монографій. Однак сам статус, опис і коректне цитування розміщених в мережі джерел залишається одним з найбільш складних завдань.

Труднощі обумовлені кількома чинниками. По-перше, в інтернеті з'явилися зовсім нові типи документів. Завдяки мережі в ужиток людства поряд зі звичними друкованими книгами, журналами та газетами міцно увійшли веб-сторінки, повідомлення в форумах і групах новин за інтересами, електронні листи. Головна особливість всіх цих типів документів - цифрова природа. Велика частина з них не існує у вигляді паперових версій, що створює недовіру до них, незважаючи на те, що багато з цих джерел становлять чималий інтерес.

Крім своєї початкової «віртуальності», документи інтернету надзвичайно динамічні. Це стосується як їх місця знаходженням, так і змісту. В середньому, документ у Всесвітній павутині залишається незмінним не більше півроку. Після цього змінюється його адреса (URL), оновлюється зміст або він назавжди видаляється з сервера. Настільки висока рухливість мережевого документального масиву створює серйозні труднощі саме для бібліографічного обліку, опису й цитування веб-ресурсів.

Довідкові ресурси інтернету

До довідкових інтернет-ресурсів належать електронні енциклопедії, довідники і словники, розташовані на веб-серверах в різних частинах світу. У Всесвітній мережі широко представлені як електронні версії найавторитетніших друкованих видань, так і джерела, що існують виключно в мережі.

 

Серед різноманітності інформаційного наповнення інтернету довідкові ресурси, і в першу чергу енциклопедії, визначаються авторитетністю розміщених в них відомостей. А відповідно є можливість отримувати точні фактичні відомості про окремих осіб, події, організації та країни, а також визначати термінологічні поняття. З цієї причини цифрові довідкові видання часто є відправною точкою при вивченні невідомого предмета, а звернення до них - однією з ознак професіоналізму в пошуковій діяльності. У більшості випадків з довідників і енциклопедій можна отримати точні дані з конкретної предметної області, відштовхуючись від яких слід розширювати розвідки, використовуючи пошукові системи і довідники ресурсів інтернету.

Доступ до значної частини визнаних довідкових видань повністю або частково платний. Це стосується, перш за все, закордонних енциклопедичних видань, що постійно актуалізуються, а також найбільш популярних вітчизняних енциклопедій. Однак при виникненні необхідності звернутися до платного ресурсу, в більшості

випадків можна скористатися безкоштовним пробним доступом, який дозволяєпрацювати з матеріалом впродовж обмеженого проміжку часу.

Використання всього спектру довідкових ресурсів інтернету значно розширює інструментарій дослідника. Загальна тенденція при цьому така, що в осяжній перспективі практично всі значущі джерела будуть розміщені в Інтернеті, якийдозволяє використовувати їх максимально ефективно.

Wikipedia / Вікіпедія - україномовна версія енциклопедії (https://uk.wikipedia.org/)

Пошук за статтями вільної універсальної енциклопедії, написаних українською мовою. Вибрані статті, цікаві факти, поточний день в історії, посилання натематичні портали і споріднені проекти

Академічний тлумачний словник української мови - http://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн (1-12 т.) -

https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0
Портал «СЛОВНИК. ЮА» https://slovnyk.ua/ (Сервіси: транслітерація, правопис,

наголоси)

Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ) - http://esu.com.ua/about.php

Перша багатотомна енциклопедія, що правдиво, неупереджено й всебічно подає цілісний багатогранний образ України ХХ–ХХІ століть у особах, інституціях, поняттях. Видання охоплює всі сфери буття України – від географічного положення, природи, історії, політичного устрою, економіки й промисловості, науки, культури, мистецтва, літератури до спорту й молодіжної субкультури.

Всесвітній словник української мови - http://www.worldwidedictionary.org/

    

Національні інформаційні ресурси

УКРАЇНСЬКИЙ ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ

Український індекс наукового цитування – система наукометричного моніторингу суб’єктів наукової діяльності України. Основною функцією системи є надання можливостей аналізу загальних тенденцій розвитку наукового комплексу України, ролі і місця окремих учених та установ у розвитку національних наукових шкіл.

Зокрема, надано доступ до інформаційних ресурсів:

•   довідкової інформації про учених та їх публікації;

•   довідкової інформації про наукові установи України та їх співробітників;

•   аналітичної інформації про індивідуальні показники публікаційної активності

  учених, показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники;

•   аналітичної інформації про показники публікаційної активності та динаміки цитованості робіт співробітників наукових установ України різних систем та

  відомств;

•   зведених звітів про публікаційну активність учених України (окремого регіону) за

  визначений період часу.

  Виконавець проекту – Асоціація користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН».

  БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ

  «Бібліометрика української науки» – інформаційно-аналітична система Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, призначена для надання науковому середовищу комплексу бібліометричних показників для цілісного уявлення про науковий потенціал та якість освіти в Україні.

  Джерельна база Системи:

•   єдиний реєстр наукових декларацій (бібліометричних профілів) вчених і

  дослідницьких колективів у системах Google Scholar і Scopus;

•   статистична інформація про галузеву, відомчу та регіональну структуру науки

  України;

•   бібліометрична складова джерельної бази для оцінювання результативності

  наукової діяльності;

•   Національний сегмент проекту Ranking of Google Scholar Profiles.

•   Інформаційні ресурси Системи формуються шляхом опрацювання:

  бібліометричних профілів, створених науковцями на платформі Google Scholar;

  бібліометричних показників комерційних систем Scopus і Web of Science. Оновлення значень індексів Гірша від Google Scholar здійснюється щомісячно.

  ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ «НАУКА УКРАЇНИ: ДОСТУП ДО ЗНАНЬ»

  Мета проекту Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського “Наука України: доступ до знань”: створення інтегрованого інформаційного простору української науки в цифровому суспільстві; популяризація, підвищення рейтингу і доступності наукових досягнень учених України, надання розширеного до них доступу за рахунок використання бібліотечно-інформаційних ресурсів наукових бібліотек України та сучасних веб-технологій.

  Інформаційні складові порталу:
   Наукові бібліотеки України – реєстр наукових бібліотек України, інформація

   

про бібліотеку та її фонди, місцезнаходження, інтернет-адреса, науково-інформаційні ресурси, відомче та інституційне підпорядкування;

 Науково-інформаційні ресурси бібліотек – систематизований за типами та галузями знань анотований інтернет-навігатор наукових ресурсів бібліотек України;

 Наукові фахові видання – систематизований за регіонами, типами та галузями знань інтернет-навігатор наукових журналів та періодичних видань України;

 Наукові установи – систематизований за типами, регіонами, галузями знань реєстр наукових установ України;

 Науковці України – це систематизований за галузями знань, науковими ступенями і званнями, регіонами, відомчим та інституційним підпорядкуванням, реєстр науковців України, призначений для проведення пошуку наукових видань і публікацій українських вчених, пов’язаний з електронними бібліотечно-інформаційними ресурсами.

БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТУ

Електронні бібліотечні ресурси Електронна бібліотека (також як синонім вживається термін «цифрова бібліотека») – сукупність матеріалів, що зберігаються в електронній (цифровій) формі, доступ до яких здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки. Доступ до матеріалів електронної бібліотеки може здійснюватися як в окремому визначеному місці (наприклад, приміщенні бібліотеки чи спеціально обладнаному приміщенні навчального, культурного, іншого громадського закладу), так і через будь-яку точку доступу до всесвітньої мережі інтернет. Провідна європейська асоціація електронних бібліотек DELOS (www.delos.info), частково фінансована Європейською комісією, визначає електронну (цифрову бібліотеку) так: «Організація, що збирає і зберігає матеріали у різноманітній електронній формі протягом тривалого часу та забезпечує користувачів спеціалізованими послугами, пов’язаними з цими матеріалами, що відзначаються певним рівнем якості і відповідають чітко визначеним вимогам». Слід зазначити, що у цьому визначенні акцентуються моменти, пов’язані зі специфікою роботи з матеріалами в електронній формі, а не тільки сама цифрова форма. Із загалу електронних бібліотек виділяють академічні (наукові) репозитарії та електронні архіви. Академічні репозитарії – зібрання матеріалів наукових установ (книжки, статті, дисертації, тези тощо). Академічні репозитарії, на відміну від комерційних видавництв наукової літератури, часто надають доступ до своїх матеріалів усім охочим з мінімальними обмеженнями чи взагалі без них (відкритий доступ). Електронні архіви на доповнення до традиційних об’єктів зберігання, містять електронні матеріали та їх описи, що дає змогу

значно полегшити роботу з цими матеріалами. Терміном «бібліографічні ресурси» позначається весь спектр джерел, що відображають відомості про документи. Відповідно до сучасних наукових поглядів, поняття «документ» охоплює практично всі види друкованих видань: книги, статті з газет і журналів, рукописи, карти, ноти, образотворчі видання тощо. Бібліографічні ресурси, розміщені інтернеті, охоплюють численні списки літератури на персональних сторінках, списки нових надходжень або тематичні покажчики на сайтах бібліотек, переліки джерел в різних електронних публікаціях і ще багато подібних матеріалів. Але основа - електронні каталоги бібліотек і бібліографічні бази даних. Такий розподіл є дуже умовним, оскільки електронний каталог фактично є приватним варіантом бази даних (співвідношення частина і ціле). Однак в даному конкретному випадку нам представляється можливим провести саме такий розподіл, оскільки з бібліографічною точки зору каталоги і бази даних володіють ще однією дуже важливою відмінністю: каталоги бібліотек за рідкісним винятком обмежують свій склад відомостями про документи в цілому (книги, карти,ноти, відеокасети і т. д.). Бібліографічні бази даних, навпаки, містять відомості в основному про аналітичні матеріали (статті з журналів, видань, збірок і, рідше, газет).

Електронні каталоги бібліотек складають основну частку бібліографічного потенціалу Інтернету. Сьогодні - це найбільш цінний інформаційний продукт, який можуть запропонувати мережевому співтовариству бібліотеки. Починаючи з другої половини 90-х років практично всі провідні програмні продукти для автоматизації бібліотек стали забезпечуватися вбудованими модулями, що забезпечують доступ до електронного каталогу через веб-сайт бібліотеки. Вимоги до «споживчих якостей» каталогів постійно зростають. Сьогодні їх перелік зводиться до такиххарактеристик:

здійснення пошуку по всіх значущих полях з можливістю усічення термінів запиту або варіативністю їх вживання (будь-який з термінів, всі термінитільки разом, точна фраза);

можливість обмеження пошуку за формальними критеріями (роки видання, вид видання, місце видання, мова документа і т. д.);

наявність словників з можливістю автоматичного перенесення терміну словника в форму запиту (пошуковий припис);

можливість формування списку релевантних записів із загального переліку результатів пошуку;

можливість відправки відібраних результатів пошуку по електронній пошті або збереження на локальному диску користувача;

наявність гіпертекстових посилань на такі елементи бібліографічного запису,як автори (індивідуальні або колективні), предметні рубрики і назва серії.

Досвід показує, що найбільш інформативними, слідом за зведеними каталогами окремих країн, є каталоги бібліотек великих університетів і наукових установ.

ЕЛЕКТРОННІ КАТАЛОГИ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ

Бібліотеки національного значення:

•   Державна науково-технічна бібліотека України: https://dntb.gov.ua/

•   Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника:

  https://www.lsl.lviv.ua/index.php/en/main2/

•   Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського

•   http://www.nbuv.gov.ua/

  В межах платформи НБУВ варто звернути увагу на ресурси:

   Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини НБУВ  http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

  bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB

   Україніка наукова (НБУВ ім. Вернадського)
  http://www.irbis-nbuv.gov.ua//cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21CNR=20 &Z21ID

  •   Національна історична бібліотека України: http://www.nibu.kiev.ua/

  •   Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого: https://nlu.org.ua/

  •   Одеська національна наукова бібліотека: http://odnb.odessa.ua/

  •   Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка:

  

https://korolenko.kharkov.com/

 

Окремо варто зазначити про такі цінні бібліотечні ресурси університеті та наукових установ:

 Наукова бібліотека мі. М.Максимовича: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/title4.php3

 Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія" - http://aleph.ukma.kiev.ua/

 Наукова бібліотека Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова - http://irbis.npu.edu.ua/

 Науково-технічна бібліотека Національного університету "Львівська політехніка" - http://library.lp.edu.ua/

 Інститут історії НАН України http://history.org.ua/uk
 ІМФЕ ім. М.Т.Рильського http://www.etnolog.org.ua/

 Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв Україниhttp://www.mari.kiev.ua/publications/monographs/collective-monographs

______________________

Бібліотеки країн світу

1. Австрійська національна бібліотека (Австрія): https://www.onb.ac.at/
2. Александрійська бібліотека (Єгипет): http://www.bibalex.org/en/default
3. Бібліотека Конгресу США: https://www.loc.gov/
4. Бібліотеки та архіви Канади: https://www.collectionscanada.gc.ca/
5. Королівська бібліотека Данії: https://www.kb.dk/
6. Королівська бібліотека- Національна бібліотека Швеції: https://www.kb.se/
7. Королівська бібліотека Бельгії: https://www.kb.se/
8. Німецька національна бібліотека: https://www.dnb.de/DE/Home/home_node.html
9. Національна і університетська бібліотека "Св. Климента Охридського" в Скоп'є (Македонія): http://nubsk.edu.mk/
10. Національна і університетська бібліотека Словенії (Словенія): https://www.nuk.uni-lj.si/
11. Національна бібліотека "Св. Св. Кирил и Методий" (Болгарія): https://www.nationallibrary.bg/www/
12. Національна бібліотека і архів Квебека (Канада): https://www.banq.qc.ca/accueil/
13. Національна бібліотека Ірландії (Ірландія): http://www.nli.ie/
14. Національна бібліотека Іспанії (Іспанія): https://www.bne.es/es
15. Національна бібліотека Австралії (Австралія): https://www.nla.gov.au/
16. Національна бібліотека Албанії (Албанія): https://www.bksh.al/
17. Національна бібліотека в Хорватії (Хорватія): https://www.nsk.hr/
18. Національна бібліотека Великобританії (Великобританія): https://www.bl.uk/
19. Національна бібліотека Греції (Греція): https://www.bl.uk/
20. Національна бібліотека Естонії (Естонія): https://www.nlib.ee/
21. Національна бібліотека Колумбії (Колумбія): https://bibliotecanacional.gov.co/es-co
22. Національна бібліотека Латвії (Латвія): https://www.lnb.lt/
23. Національна бібліотека Литви (Литва): https://www.lnb.lt/
24. Національна бібліотека Люксембургу (Люксембург): https://bnl.public.lu/fr.html
25. Національна бібліотека Нідерландів (Нідерланди): https://www.kb.nl/
26. Національна бібліотека Норвегії (Норвегія): https://www.nb.no/
27. Національна бібліотека Португалії (Португалія): http://www.bnportugal.gov.pt/
28. Національна бібліотека Румунії (Румунія): https://www.bibnat.ro/
29. Національна бібліотека Сербії (Сербія): https://nb.rs/
30. Національна бібліотека та інформаційний сервіс Багамських Островів: http://www.bahamaslibraries.org/
31. Національна бібліотека Туреччини (Туреччина): http://www.millikutuphane.gov.tr/
32. Національна бібліотека Угорщини (Угорщина): http://www.oszk.hu/
33. Національна бібліотека Фінляндії (Фінляндія): https://www.kansalliskirjasto.fi/en
34. Національна бібліотека Франції (Франція): https://www.bnf.fr/fr
35. Національна бібліотека Чеської Республіки (Чехія): https://www.nkp.cz/
36. Національна бібліотека Шотландії (Великобританія): https://www.nls.uk/
37. Національна Польська бібліотека (Польща): https://www.bn.org.pl/
38. Національна та Університетська бібліотека Ісландії (Ісландія): https://landsbokasafn.is/
39. Національна центральна бібліотека Флоренції (Італія): https://www.bncf.firenze.sbn.it/
40. Словацька національна бібліотека (Словакія): https://www.snk.sk/en/
41. Швейцарська національна бібліотека NL (Швейцарія): https://www.nb.admin.ch/snl/de/home.html

_____________________________

Лекція 2. Зарубіжні електронні ресурси

Віртуальне середовище, що забезпечує швидкий і надійний доступ до ресурсів з будь- якої точки планети, стало каталізатором розвитку різних форм електронного бізнесу. Одними з перших оцінили переваги Інтернету компанії, що спеціалізуються на виробництві та продажу баз даних. Створенням подібних баз з початку 80-х років займалося безліч зарубіжних корпорацій, головним продуктом яких була інформація. Існували фактографічні бази даних, що містять фактичні відомості (насамперед статистику), бібліографічну інформацію (відомості про документи) і повнотекстові (повні тексти книг і статей з газет, журналів та збірників). Серед найбільш відомих виробників і постачальників баз даних в «доінтернетовий» період виокремлювалися LEXIS/NEXIS, Dialog, EBSCO Information Services, STN International, H.W. Wilson, UMI (нині ProQuest).

З поширенням Інтернету, інформаційний бізнес набув небачених до того часу масштабів. До вже існуючих гігантів інформаційної індустрії додалися молоді компанії, серед яких найбільш помітними є netLibrary і ScienceDirect. Для постачальників інформаційних продуктів мережа стала ідеальним середовищем

ведення бізнесу: інформаційні корпорації знайшли можливість вести цілодобове обслуговування клієнтів незалежно від їх місця знаходження. Потенційний ринок стрімко розширився до масштабів всієї земної кулі. При цьому з'явилася можливість надавати інформаційні послуги клієнтам безпосередньо, обходячись в більшості випадків без залучення посередників, в особі яких раніше виступали бібліотеки.

З усього переліку представлених в мережі комерційних інформаційних продуктів для професійної інформаційної діяльності найцікавішими є повнотекстові бази даних. У них містяться тексти книг, статей з журналів, газет та збірників, повідомлення інформаційних агентств, аналітичні звіти різних установ та інші документи. Для традиційних бібліотек отримання доступу до цих баз в значній мірі змінює підходи до інформаційної роботи в цілому, так як дозволяє читачам обходитися без звернення до друкованих оригіналів видань і, отже, позбавляєпотенційних клієнтів від необхідності фізичного відвідування бібліотек.

Кількість і галузевої спектр комерційних повнотекстових електронних зібрань постійно розширюються. Компанії, що безпосередньо надають доступ до повнотекстових збірників, мають в арсеналі відразу кілька десятків або навіть сотень баз даних від різних виробників. Залежно від попиту користувача і, отже, економічної виправданості, різні бази даних з'являються або видаляються з доступу. Найчастіше одну і ту ж відому базу даних можна зустріти у різних постачальників.

Для професійних цифрових бібліотек, на відміну від безкоштовних колекцій, характерними є набагато більш чітка політика у відборі джерел, високий ступінь повноти і оперативність актуалізації матеріалів.

Як і більшість бізнес-проектів, повнотекстові бази даних забезпечують клієнтам високий рівень сервісу. Пошуковий механізм дозволяє здійснювати багатоаспектний пошук з можливістю поєднання даних з різних полів за окремими словами, словосполученнями і точним фразам. Результати пошуку видаються у вигляді списку бібліографічних записів із зазначенням всіх необхідних елементів. Існує можливість формувати із загального переліку список релевантних документів. У професійних базах даних повні тексти постають перед користувачем у виглядіHTML-документів або PDF-файлів. Особливістю останніх є здатність

представляти документ саме в тому вигляді, як він існує в друкованої копії, зі збереженням колонок, таблиць, ілюстрацій і т. д. У той же час весь зміст такого документа може бути доступним для пошуку (проіндексовано). Джерела в PDF можна не тільки переглядати (читати) в онлайновому режимі, але і зберігати на власному комп'ютерідля подальшої роботи.

Користування комерційними базами здійснюється за попередньою передплатою, яка оформляється, як правило, на один рік. Технічно доступ здійснюється за попередньо виданими іменем користувача та паролем або за IP-адресою. Останній спосіб найбільш вигідний для організацій, зокрема, для бібліотек, оскільки дозволяє надавати користування такими базами даних з будь-яких комп'ютерів, розташованих в установі (мають одну IP-адреса).

Сьогодні вартість доступу до повнотекстових баз даних є досить високою. Серйозні витрати на сканування і розпізнавання тексту, опис та індексування документів, придбання ліцензій від власників авторських прав роблять собівартість кінцевого продукту досить високою. Однак вже сьогодні можливість отримання величезного масиву даних в будь-якій точці земної кулі, де є доступ до Інтернету, привертає увагу все більшої кількості користувачів, серед яких безумовне лідерство тримають великі корпорації, діяльність яких ґрунтується на аналізі інформації. Крім того, практично всі комерційні бази даних дозволяють в тій чи іншій мірі скористатися своїми ресурсами без оформлення платної підписки.

Унікальним «ключем» до ресурсів комерційних цифрових збірок при обмеженості бюджету є оформленнябезкоштовного «пробного доступу» (freetrail).

Пошукові системи/бази даних

Google Академія (https://scholar.google.com.ua/schhp?hl=uk) – вільно доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дозволяє легко виконувати великий пошук наукової літератури. Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи статті, що пройшли рецензування, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями. Google Scholar дозволяє знайти дослідження, яке найбільш точно відповідає пошуковому запиту, серед величезної кількості наукових праць.

Google books (https://books.google.com.ua/) -

WorldCat (www.worldcat.org) -

  

сервіс від компанії Google, який дозволяє

повнотекстовий пошук всередині книг та журналів, які компанія Google сканує та розміщує у своїй базі даних відсканованих книг та журналів. В рамках цього проєкту Google оцифровує книжки у співпраці з більш ніж 40 науковими бібліотеками та 30 тис.

видавництв

найбільша у світі бібліографічна база даних, що налічує

понад 240 млн записів про всі види творів 470 мовами світу (на 2011 рік). 

База створюється

спільними зусиллями більш ніж 72 000 бібліотек з 171 країни світу.

DOAB (Directory of Open Access Books) (https://www.doabooks.org/) - 12696 академічних рецензованих книг з 280 видавництв.

DOAJ (https://doaj.org/) - міжнародний мультидисциплінарний каталог журналів відкритого доступу (Швеція). Містить понад 10000 назв наукових журналів та метадані статей цих журналів. Каталог прагне охопити усі відкриті наукові журнали, що дотримуються загальних

принципів якості наукових видань, і тим самим сприяти їх поширенню, використанню та популяризації руху відкритого доступу.

Electronic Journals Library (http://ezb.ur.de/ezeit/index.phtml?bibid=AAAAA&colors=7&lang=en)

Колекція електронних журналів.

Доступ до повних текстів статей з 11068 назв безкоштовних електронних журналів ( журнали, позначені зеленою крапкою).
Проект створений Університетською Бібліотекою Регенсбургу у співпраці з Університетською Бібліотекою Технічного Університету в Мюнхені, і пропонуєзагалом 29879 назв журналів, серед яких 3116 оригінальні (online-only) журнали.

SpringerLink (https://link.springer.com/) -	портал	видавництва Springer (Німеччина), доступ
до понад 10 мільйонів наукових документів: книг, статей, протоколів досліджень. онлайновий доступ до повнотекстових електронних журналів видавництва Springer. Це майже 400 назв журналів. Springer Nature існує з 1842 року і є найбільшим в світі науковим видавництвом. У травні 2015 року позиції видавництва були посилені шляхом злиття двох найвідоміших компаній: видавничої групи Nature (Nature and Scientific American), що належить Palgrave Macmillan, а також Springer Science + Business Media. Пошуковий портал передплатний.
SpringerOpen - доступ до 200 рецензованих журналів відкритого доступу; статі, книги відкритого доступу з усіх галузей науки (https://www.springeropen.com/) WorldWideScience.org (https://worldwidescience.org/) - глобальна наукова пошукова система, яка здійснює пошук інформації у міжнародних наукових базах даних та порталах
Science.gov (https://www.science.gov/?fbclid=IwAR2Or4RHW8x3SSVSXJqU0sYDSyk_myRbfmJ2lwL- qmVzBKeAyFM-eaJtXmU) — американська державна пошукова система на 2200+ наукових сайтах. Індексовано понад 200 мільйонів статей. Science.gov здійснює пошук у понад 60 базах даних і понад 2200 наукових веб-сайтах, щоб надати користувачам доступ до понад 200 мільйонів сторінок авторитетної федеральної наукової інформації, включаючи результати досліджень і розробок. Science.gov є федеральним порталом загального доступу. OpenDOAR (https://v2.sherpa.ac.uk/opendoar/) — це глобальний каталог сховищ відкритого
доступу із гарантованою якістю. Ви можете шукати та переглядати тисячі зареєстрованих сховищ на основі низки характеристик, таких як розташування, програмне забезпечення або тип зберігаються матеріалів. www.pdfdrive.com (https://www.pdfdrive.com/?fbclid=IwAR0UTSRAD3Qc4K5- JOkmAVvnybdyZ0oXU38hhnCtSNm3ZniAS5ONQ3L0VAw) - найбільший веб-сайт для безкоштовного завантаження книг у форматі PDF.

Найбільшою англомовною базою безкоштовних цифрових книг є Internet Archive (https://archive.org/index.php). Цей портал вміщує понад трьома мільйонами текстів, більше, ніж мільйоном відео ітакою ж кількістю аудіозаписів. До складу цього онлайн- ресурсу входить також Проект Гутенберг (https://archive.org/details/gutenberg), що міститьпонад 36 тисяч безкоштовних електронних книг. Знайти потрібний твір можна, використовуючи пошук за мовою або тематикою книги.

  

Європеана (https://www.europeana.eu/en) - це інтернет-портал, який містить мільйони книг, картин, фільмів, музейних предметів та архівних записів, які були оцифровані по всій

Європі. Більш ніж 2000 установ по всій Європі сприяли Europeana. Вони варіюються від найбільших міжнародних імен, таких як Rijksmuseum в Амстердамі, Британська бібліотека і Лувр, до регіональних архівів і місцевих музеїв у кожній країні Європи. Разом, їх зібрані колекції дозволяють користувачам досліджувати культурну та наукову спадщину Європи від передісторії до наших днів. Представлені джерела всіма європейськими мовами (у тому числі українською).

OpenLibrary – бібліотека творів класичної літератури, налічує понад мільйон матеріалів різними мовами - https://openlibrary.org/

Світові наукометричні бази даних

На сьогодні існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз даних): Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими, індекси яких визнаються у всьому світі, є Web of Science і Scopus.

Web of Science (WoS)

(https://access.clarivate.com/login?app=wos&alternative=true&shibShireURL=https:%2F%2Fww w.webofknowledge.com%2F%3Fauth%3DShibboleth&shibReturnURL=https:%2F%2Fwww.web ofknowledge.com%2F&roaming=true)

– одна з найбільших в світі пошукових платформ, яка містить реферативні бази академічних матеріалів з урахуванням їх взаємного цитування, на основі якого кожен журнал отримує окремий імпакт-фактор. Індексація в Web of Science свідчить про високий статус і вплив наукового журналу на світове наукове співтовариство. Платформа має вбудовані можливості пошуку, аналізу та управління бібліографічною інформацією. З 2016 платформа розвивається компанією Clarivate Analytics.

SCOPUS (https://www.scopus.com/standard/marketing.uri) – бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База є комерційною і повна її версіядоступна тільки на умовах передоплати через веб-інтерфейс. Проте, існує можливість перегляду ресурсів в обмеженому режимі Author preview (доступно: кількість представлених в Scopus статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history). База, створена компанією Elsevier.

SCImagoJournal & CountryRank (SJR) (https://www.scimagojr.com/) – аналітичний портал, що надає наукові показники по журналах і країнах. Публікує рейтинги публікаційної активності і статистикуцитування журналів і країн на основі інформації, що міститься в базі даних Scopus. Показники SJR можуть бути використані для оцінки та аналізу наукових галузей.

Index Copernicus (IC) (https://journals.indexcopernicus.com/) (Польща) – онлайнова наукометрична база даних з внесеної користувачем інформації, в тому числі наукових установ, друкованих видань і проектів. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково- дослідних установ. На додаток до продуктивності Index Copernicus також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій.

EBSCO (https://www.ebsco.com/) – провідний постачальник електронних сервісів та баз даних на ринку інформаційних послуг, надає доступ до наукових мультидисциплінарних англомовних баз для різних груп користувачів. Частина статей в базах даних надається у вигляді повних текстів, частина – тільки в вигляді анотацій. База даних доступна на умовах передплати.

             

Університетські ресурси

HighWire Press (https://www.highwirepress.com/) - доступ до репозитарію HighWire Press - підрозділу бібліотеки Стенфордського університету. 957 журналів, 1,375,613 повнотекстових рецензованих статей у вільному інтернет доступі.

Електронна бібліотека української літератури Торонтськогго університету (Канада) – особистий проект професора університету Максима Тарнавського. Бібліотека створена для забезпечення вільного і безкоштовного доступу до електронних текстів української літератури всім зацікавленим читачам, особливо студентам поза межами України, де доступ до українськомовних текстів обмежений - http://sites.utoronto.ca/elul/index.html

Бібліотека Університету Аделаїди містить роботи з літератури, філософії,релігії, історії та інших тематик, а також твори художньої літератури мовою оригіналу - https://ebooks.adelaide.edu.au/

Бібліотека Пенсильванського університету налічує більше двох мільйонів безкоштовних електронних книг, тематика – від історії до юриспруденції та медицини. Книги можна завантажити у форматі zip або txt -http://onlinebooks.library.upenn.edu/

Бібліотеки країн світу

Австрійська національна бібліотека (Австрія): https://www.onb.ac.at/ Александрійська бібліотека (Єгипет): http://www.bibalex.org/en/default Бібліотека Конгресу США: https://www.loc.gov/
Бібліотеки та архіви Канади: https://www.collectionscanada.gc.ca/ Королівська бібліотека Данії: https://www.kb.dk/

Королівська бібліотека- Національна бібліотека Швеції: https://www.kb.se/

Королівська бібліотека Бельгії: https://www.kb.se/

Німецька національна бібліотека: https://www.dnb.de/DE/Home/home_node.html

Національна і університетська бібліотека "Св. Климента Охридського" в Скоп'є (Македонія):

http://nubsk.edu.mk/
Національна і університетська бібліотека Словенії (Словенія): https://www.nuk.uni-lj.si/

Національна бібліотека "Св. Св. Кирил и Методий" (Болгарія):

https://www.nationallibrary.bg/www/
Національна бібліотека і архів Квебека (Канада): https://www.banq.qc.ca/accueil/ Національна бібліотека Ірландії (Ірландія): http://www.nli.ie/
Національна бібліотека Іспанії (Іспанія): https://www.bne.es/es
Національна бібліотека Австралії (Австралія): https://www.nla.gov.au/ Національна бібліотека Албанії (Албанія): https://www.bksh.al/

                  

Національна бібліотека в Хорватії (Хорватія): https://www.nsk.hr/

Національна бібліотека Великобританії (Великобританія): https://www.bl.uk/

Національна бібліотека Греції (Греція): https://www.bl.uk/

Національна бібліотека Естонії (Естонія): https://www.nlib.ee/

Національна бібліотека Колумбії (Колумбія): https://bibliotecanacional.gov.co/es-co

Національна бібліотека Латвії (Латвія): https://www.lnb.lt/

Національна бібліотека Литви (Литва): https://www.lnb.lt/

Національна бібліотека Люксембургу (Люксембург): https://bnl.public.lu/fr.html

Національна бібліотека Нідерландів (Нідерланди): https://www.kb.nl/

Національна бібліотека Норвегії (Норвегія): https://www.nb.no/

Національна бібліотека Португалії (Португалія): http://www.bnportugal.gov.pt/

Національна бібліотека Румунії (Румунія): https://www.bibnat.ro/

Національна бібліотека Сербії (Сербія): https://nb.rs/

Національна бібліотека та інформаційний сервіс Багамських Островів:

http://www.bahamaslibraries.org/
Національна бібліотека Туреччини (Туреччина): http://www.millikutuphane.gov.tr/ Національна бібліотека Угорщини (Угорщина): http://www.oszk.hu/
Національна бібліотека Фінляндії (Фінляндія): https://www.kansalliskirjasto.fi/en Національна бібліотека Франції (Франція): https://www.bnf.fr/fr
Національна бібліотека Чеської Республіки (Чехія): https://www.nkp.cz/
Національна бібліотека Шотландії (Великобританія): https://www.nls.uk/
Національна Польська бібліотека (Польща): https://www.bn.org.pl/
Національна та Університетська бібліотека Ісландії (Ісландія): https://landsbokasafn.is/ Національна центральна бібліотека Флоренції (Італія): https://www.bncf.firenze.sbn.it/ Словацька національна бібліотека (Словакія): https://www.snk.sk/en/

Швейцарська національна бібліотека NL (Швейцарія):

https://www.nb.admin.ch/snl/de/home.html

_________________________________________

Модуль 2
Лекція 1. Цифрові ідентифікатори, системи ідентифікації науковця

Цифровий ідентифікатор DOI Цифровий ідентифікатор об'єкта (ЦІО, англ. digital object identifier, DOI) — серійний номер, який використовують для постійної та унікальної ідентифікації об'єктів інтелектуальної власності будь-якого типу. Термін англ. «Digital object identifier» дозволяє його двоякий переклад, однак стандарт ISO 26324 визначає його значення радше як «цифровий ідентифікатор

об'єкта» (англ. «digital identifier of an object»), ніж як «ідентифікатор цифрового об'єкта» (англ. «identifier of a digital object»). DOI- це ідентифікатор цифрового об'єкту, а саме позначення сторінки Інтернет-сайту, яке не може бути змінено або видалено. Сайт можна видалити, змінити його вміст, але сторінка, якій присвоїли DOI, залишається незмінною. DOI-це стандарт, з яким працюють видавництва з усього світу. Крім того, світове наукове співтовариство не визнає електронні публікації без номера DOI, оскільки без нього стаття недостатньо стабільна в Інтернеті і може зникнути, що негативно позначається на індексуванні цитованості. Переваги використання ідентифікатора цифрового об'єкта DOI:

DOI (Digital object identifier) або цифровий ідентифікатор об'єкта - це сучасний стандарт позначення надання інформації в мережі Інтернет, який використовується усіма найбільшими міжнародними науковими організаціями та видавництвами. DOI - стандарт, прийнятий усіма провідними видавництвами світу (400 видавництв); DOI використовує Європейський союз офіційних публікацій через ЄС. DOI прийнятий в англомовному науковому середовищі для обміну

даними між вченими. По суті, DOI - це шлях до документу в загальному інформаційно-віртуальному просторі (як правило, в Інтернеті), для отримання необхідної інформації. Науково-дослідні набори даних через DataCite - консорціум провідних дослідницьких бібліотек, технічних провайдерів, інформаційних та наукових центрів обробки даних. Постійні глобальні ідентифікатори для комерційного відеоконтенту через Entertainment - ID реєстр, широко відомий як EIDR. Цитати в наукових виданнях (журнальні статті, книги, електронні книги і т.д.) через CrossRef - консорціум близько 3000 видавців. Зростання кількості цитувань статей автора автоматично підвищує його індекс цитування та особистий індекс Хірша - найважливіші наукометричні показники на сучасному етапі розвитку науки.

7. При цитуванні статті з DOI одним з журналів, що входять в Scopus, Web of Science або будь-яку іншу престижну бібліографічну базу, дані статті і автора, також заносяться в ці бази.

8. DOI значно полегшує процедури цитування, пошуку і локалізації наукової публікації.

9. Присвоєння DOI забезпечує зниження втрати посилань. Код DOI, на відміну від бібліографічного посилання, може бути розпізнаний без помилок.

10.Присвоєння DOI забезпечує захист інтелектуальної власності.

Пошук за номером DOI здійснюється на сайтах International DOI Foundation

(IDF) і CrossRef. Для пошуку статті необхідно набрати код DOI у вікні пошуку. CrossRef — реєстраційна агенція науково-інформаційних матеріалів і пов'язаних з ними метаданих, що застосовують DOI-технології, створений з ініціативи Publishers International Linking Association(Міжнародна асоціація видавничого цитування, PILA). PILA є власником і оператором цієї системи. CrossRef реєструє doi наукових публікацій, Japan Link Center (JaLC) — матеріалів японською мовою, Airiti Inc. — телепрограм тощо. Видавці-члени PILA, систему CrossRef DOI-ідентифікатори для переваги від сервісів CrossRef. Реєстраційне агентство на прохання видавця (реєстратора) після сплати членського внеску, який залежить від розміру компанії, присвоює йому префікс. Видавець протягом 18 місяців повинен зареєструвати doi матеріали трьох останніх років і розмістити на сайті списки літератури статей трьох останніх років з вихідними посиланнями. Рекомендовано подавати doi : http://dx.doi.org/10.15574/PS.2020.67.6, що складається з трьох елементів: китайською, EIDR — фільмів і можуть реєструвати через своїх ресурсів та отримувати

 http://dx.doi.org/ — doi директорія, наявність якої перетворює doi на гіперпосилання.

  10.ХХХХ(Х) — doi префікс вказує видавця даного електронного об'єкту (при зміні власника журналу doi не змінюється), тому префікс вказує лише видавця, а не того, хто є власником на цей час. 10.та 4 або 5 цифр. Цей код присвоюється реєстраційним агентством видавцю.   PS.2020.67.6 — doi суфікс має бути унікальним у рамках префікса й ідентифікувати окремий об'єкт (яким може бути журнал, стаття, частина публікації, рисунок, таблиця, звіти, дисертації, аудіо, відео). Видавець має вирішити, яким буде суфікс. Дозволено використання літер, цифр і певних символів. Деякі символи заборонені для використання, наприклад < >. Інколи суфікси занадто громіздкі та незручні. Для розв'язання цієї проблеми створені спеціальні служби, наприклад Short DOI[7].

Деякі видавці додають до суфікса стандартні ідентифікатори, такі як ISBN, ISSN або SICI.

Видавець повинен зареєструвати doi для трирічного архіву публікацій. Він також визначає, чи необхідно надати цей префікс більш давнім публікаціям і окремим частинам статті. DOI не залежить від регістру літер. При зміні URL статті (цифрового об'єкту) видавець (або його правонаступник) повинен поновити цю інформацію в CrossRef або у відповідному агентстві. Приклад оформлення наукової статті для списку літератури, якій присвоєно цифровий ідентифікатор DOI:

Скуратовська Д.В. Ways ti improve management costs // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". 2016. No 6. DOI 10.21267/IN.2016.6.2294

Системи ідентифікації науковця

Проблема точної ідентифікації автора наукової роботи не є новою у світі. Більшість імен протягом життя можуть змінюватися, хибно транслітеруватися. Щодня свій науковий доробок публікують у різноманітних наукових виданнях десятки науковців з однаковими прізвищами у різних країнах. До того ж, у міжнародних журналах наші автори іноді публікуються під різними варіантами свого прізвища (наприклад, Oliynyk, Oliinyk, Oliynik). Через це при підрахунку цитувань робіт вчених міжнародними наукометричними базами виникає чимало плутанини та помилок. Вирішенням проблеми є використання унікального ідентифікатора авторів-науковців (unique author identifier). ID науковця дозволяє:

· легко встановити, хто є автором конкретного документу;
· точно виміряти цитованість робіт окремих дослідників;
· полегшує процес оцінки продуктивності та впливовості конкретного автора; · спрощує обробку та зберігання даних в одному місці;
· покращує видимість публікацій автора у глобальній мережі.

Існують різні системи унікальних ідентифікаторів науковців: міжнародні та національні, мультидисциплінарні та галузеві.

AuthorClaim - мультидисциплінарний відкритий реєстр унікальних ідентифікаторів вчених.

Розроблений на базі даних RePEc спеціалізований сервіс RePEc Author Service орієнтовано, насамперед, на авторів-економістів, відповідно, AuthorClaim популярний серед авторів-науковців економічних дисциплін.

 

ResearcherID - глобальний міждисциплінарний реєстр унікальних ідентифікаторів вчених від Thomson Reuters.

Доступна інтеграція з популярною системою управління бібліографічною інформацією EndNote та з платформою Web of Science, причому профіль автора в ResearcherID може містити інформацію не лише про документи, індексовані Web of Science.

Scopus Author ID. Для авторів, які опублікували більше однієї статті, у Scopus створюються індивідуальні облікові записи - профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID).

Ці профілі надають таку інформацію, як варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки публікаційної активності, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальна кількість цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, індекс Хірша автора тощо. База даних надає користувачам можливості використання унікальних ідентифікаторів авторів для формування пошукових запитів та налаштування сповіщень (електронною поштою або через RSS) щодо змін у профілях авторів. Можливості пошуку авторів та обмеженого перегляду їхніх профілів доступні без наявності передплати на базу даних Scopus засобами Scopus Author Preview.

ORCID– Open Researcher and Contributor ID - це відкритий, некомерційний проект для створення і підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого способу ув'язки науково-дослідної діяльності та доступу до цих ідентифікаторів. Тобто це «Єдиний міжнародний реєстр вчених». Функціонує з 2012 року та веде свою

діяльність на громадських засадах.

    

ORCID унікальний завдяки своїй незалежності від наукових дисциплін і

національних кордонів, а також взаємодії з іншими системами ідентифікації. Основною метою введення системи ORCID є можливість ідентифікації наукових робіт, написаних різними вченими з однаковими іменами та прізвищами. Ідентифікатор являє собою 16 -значне число, унікальне для кожного автора. Обліковий запис ORCID включає в себе інформацію про ім'я вченого, його електронну адресу, назву організації та його дослідницької діяльності. ORCID враховує необхідність контролю за поширенням цих даних і надає відповідні інструменти для управління рівнем приватності даних. Структура ідентифікатора ORCID: ORCID ID являє собою номер з 16 цифр, узгоджений із стандартом ISO (ISO 27729). Крім цифр від 0 до 9 ідентифікатор може містити велику літеру X, що представляє число 10. ORCID ID відображається як адреса виду http://orcid.org/xxxx-xxxx-xxxx-xxxx. На сьогодні членами ORCID є близько 300 організацій, у тому числі чимало авторитетних університетів та наукових видавництв. До речі, ORCID - одна з

небагатьох систем, що дозволяє пов'язати різні унікальні ідентифікатори автора. Це є важливим, враховуючи кількість систем ідентифікації й те, що автор може бути зареєстрований у декількох з них. З ORCID можна пов'язати Author ID Scopus і Researcher ID Web of Science та ін.

Реєстрація в ORCID та отримання міжнародного ідентифікатора науковця є безкоштовними. Система обліку ORCID надає зареєстрованим дослідникам дві основні можливості:

- отримання унікального ідентифікатора і контроль за результатами дослідницької роботи;

- використання інтерфейсу прикладного програмування (application programming interface, API) для забезпечення передачі даних між різними системами обліку та встановлення авторства наукових робіт в кожній із них.

Після реєстрації в ORCID та створення персонального профілю користувач може заповнити біографічну інформацію, внести дані про навчання, досвід роботи, участь у дослідженнях, в тому числі грантових, а також розмістити перелік своїх публікацій, які можуть бути отримані автоматично з основних баз даних наукових публікацій і реферативних баз (наприклад, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus та ін.), оскільки сервіс ORCID інтегрований із зовнішніми інформаційними системами. Визначення в профілі ключових слів, які стосуються наукових інтересів користувача, є основою механізму пошуку персональних даних у реєстрі ORCID та встановлення академічних контактів.

__________________________

Модуль 2

Лекція 2. Наукові соцмережі та платформи в інтернеті. Профіль науковця у Google Scholar

 

Створення власного профілю в авторитетних спеціалізованих наукових сервісах та його оптимізація допоможе науковцю ефективно представити власні наукові публікації, знайти нових колег, відкрити нові можливості для фінансування наукових досліджень та підвищити свої наукометричні показники.

У сучасному світі набули поширення академічні наукові мережі, відбувається рейтингуваннянауковців та навчальних закладів за рівнем цитованості їхніх наукових праць. Це привертає увагу доможливостей наукових профілів та наукових мереж у розвитку потенціалу науково- педагогічнихпрацівників.

Існують різні наукові профілі та ідентифікатори науковців. В певних базах даних вони формуються автоматично – при публікації навіть однієї статті (Author ID у Scopus).

Наукові профілі та ідентифікатори, започатковані видавництвами (Scopus, ResearcherID), даютьзмогу журналам побачити всі публікації авторів, зв’язатися з ними, зрозуміти рівень цитованостіконкретного автора чи окремої статті. Видавництва надсилають інформацію щодо публікацій того чиіншого автора до бази ORCID. Ці профілі корисні університетам, адже вони дозволяють відстежуватиінформацію щодо науково-педагогічних працівників, формувати звіти щодо наукової діяльності. Длябібліотек спрощується процес каталогізації за авторами. У організацій, які надають гранти, з’явиласьможливість побачити перелік публікацій певного автора та отримані ним гранти. Наукові співтоваристваможуть побачити публікаційну активність своїх членів чи потенційних учасників конференцій.

 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА ЕЛЕКТРОННІ ПЛАТФОРМИ

ДЛЯ НАУКОВЦІВ

Наукова робота сучасного вченого неможлива без використання спеціалізованих наукових соціальних мереж та електронних платформ, які допомагають у професійному спілкуванні, пошукуоднодумців, партнерів, грантів. Вони є корисними для відстеження новин у відповідній сфері досліджень, пошуку необхідних для наукової роботи статей, монографій, джерел, а також дозволяютьналежним чином представити себе світовому науковому товариству.

Серед них варто відзначити наступні:

Academia.edu (https://www.academia.edu/) — соціальна мережа для співпраці вчених, відкрита увересні 2008 р. Мережа може використовуватися для того, щоб ділитися своїми статтями,відстежувати їхнє цитування і стежити за новинами досліджень і розробок за іменами й ключовимисловами, отримувати інформацію про гранти, вакансії тощо. Вона дозволяє викладати будь-які опубліковані та неопубліковані праці, презентації, тексти лекцій абощо, стежити за певними авторами чи конкретними науковими темами (дослідницькими інтересами). Якщо автор викладає повнотекстовийфайл, то він доступний для закачування читачами. Важливою функцією цієї наукової мережі можна вважати обговорення чернетки рукопису із закритою групою або певними особами, змогу прямоїкомунікації з певним автором.

ResearchGate (https://www.researchgate.net/) – науковий портал та соціальна мережа, засіб співробітництва між вченими з будь-яких наукових дисциплін. ResearchGate містить вебзастосунки, включаючи семантичний пошук, обмін файлами, спільне користування базою публікацій, форуми, методологічні дискусії, групи тощо. За допомогою мережі користувач може знаходити колег, котріцікавляться схожими проблемами, та задавати їм питання. У мережі також публікують списки наукових конференцій по всьому світу та інформацію щодо вакансій у різних наукових інституціях.Користувачі можуть публікувати власні наукові доробки та знайомитись з чужими, створити свій персональний блог для обміну ідеями. У ній автори інформують про свої публікації – з викладенням тексту чи без нього, проекти тощо. Система дозволяє стежити за певними авторами чи конкретниминауковими темами (дослідницькими інтересами). Особливістю цієї мережі є можливість поставити публічне питання й отримати відповідь від колег. Система генерує власний коефіцієнт Гірша, рейтингує науковців, зокрема, за статистикою перегляду в межах навчального закладу.

 

Mendeley (https://www.mendeley.com/) оціальна мережа для вчених, також це безкоштовне програмне забезпечення для керування бібліографічною інформацією, яке дозволяє зберігати та переглядати дослідницькі праці у форматі PDF. Її засновано у листопаді 2007 року в Лондоні, а у 2013році її придбала компанія Elsevier. Мережа дозволяє переглядати наукові матеріали у форматі PDF;імпортувати документи та матеріали з обраних сайтів; створювати групи для обміну та колективноїроботи; здійснювати колективну роботу з однодумцями-дослідниками та відстежувати оновлення їхніхпрофілів; ознайомитися зі статистикою переглядів матеріалів і сторінок авторів; здійснюватипошук однодумців за науковими інтересами та ін.

EPALE (Electronic Platform for Adult Learning in Europe) https://epale.ec.europa.eu/en -електронна платформа для навчання дорослих у Європі. EPALE фінансується програмою Erasmus +. Вона створена в рамках стратегії Європейського Союзу, з метою розширення можливості навчання длядорослих осіб. Користуючись платформою, можна прослухати курси, долучитись до обговорень, читатирізноманітні статті та новини й отримати різні підбірки з ресурсами на потрібну тематику.Зареєструвавшись на платформі, можна поділитися ресурсами та подіями, опублікувати статті на теми, які стосуються навчання, знайти партнерів для своїх проектів та обговорити ідеї та практику,обговорювати ідеї з однодумцями з усієї Європи, а також обмінюватися ідеями, ресурсами та передовими практиками.

Figshare (https://figshare.com/) - це науковий онлайн-репозитарій, де користувачі можуть зробитидоступними результати своїх досліджень. За його допомогою дослідники можуть зберігати іобмінюватися результатами своїх досліджень, включаючи рисунки, набори даних, зображення й відео.На ній можуть зберігатись як чернетки та робочі матеріали (у закритому, доступному лише власнику форматі), так і опубліковані праці у відкритому доступі. Наявна можливість побачити, скільки читачів було у публікації.

Дослідження засвідчують, що тексти, викладені у наукових мережах, можуть мати вищій рівеньцитованості.

Ведення наукових профілів, підтримання їх в актуальному стані потребує часових ресурсів і певних навичок, а в деяких випадках (як-от у випадку ResearchGate.net) ще й базового знання англійської мови. Проте науково-педагогічні працівники можуть бути зацікавлені у веденні наукових профілів, бо це дає їм такі можливості, як: поширення власних досліджень і матеріалів, наприклад навчальних; відстеження використання досліджень; отримання актуальної інформації стосовно роботи колег; розбудова власної наукової репутації; налагодження зв’язків та співпраці; піднесення рейтингів закладів.

Таким чином, наукові профілі та академічні мережі є не лише практикою видавництв та вимогоюпевних організацій, а й сприяють розвиткові науковців, забезпечують їх актуальною інформацією про роботи колег, надають змогу отримати зворотний зв’язок та наукову консультацію.

 

ПРОФІЛЬ НАУКОВЦЯ У GOOGLE АКАДЕМІЇ

Профіль Google Scholar є частиною пошукової системи Google. Ця пошукова платформа індексуєповний текст наукових публікацій усіх форматів та дисциплін, дає змогу авторам стежити за цитованістю власних публікацій або цитованістю певного автора, стежити за певною тематикою, побачити свійкоефіцієнт Гірша тощо. Профіль може бути закритим (доступним лише власнику) і відкритим (тоді вінбуде відображатись у пошуку за іменем людини). Якщо профіль є відкритим і прив’язаним доуніверситетської адреси автора, то такий профіль береться до уваги під час визначення рейтингу університетів за індексом цитованості (Webometrics). У Google Scholar публікаційна активність автора представлена найбільш широко. Проте, оскільки профіль формується автоматично, у ньому може бутичимало помилок і далеко не всі автори витрачають час на «вичищення» свого профілю, підтриманняйого в актуальному стані. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки. За допомогою цієї пошукової системи можна створити власний профіль,здійснювати пошук наукових статей та інших матеріалів, перевірити кількість цитувань, підписуватисяна профілі вчених та отримувати інформацію про їхні наукові праці та статті тощо.

Профіль науковця у Google Академії, доступний через сервіс «Бібліографічні посилання служби Google Академія» (Google Scholar Citations), надає можливість авторам відстежувати бібліографічні посилання на свої статті, переглядати, хто цитував публікації, досліджувати графіки цитувань у часі та розраховувати декілька наукометричних показників.

Компанія Google використовує один обліковий запис для усіх своїх служб. Тому для отримання власного профілю у Google Академії дослідникові слід спочатку створити звичайний обліковий запис Google або ввійти у створений раніше.

Після створення облікового запису слід натиснути на посилання «Мої цитати» у верхній частині головної сторінки пошуку у Google Академія та пройти запропоновані системою кроки реєстрації.

 

Слід вказати ім’я та прізвище так, як вони зустрічаються у публікаціях, надати інформацію про приналежність до установи (назва установи, місто, країна), сферу наукових зацікавлень (до 5 ключових слів). Для покращення видимості профілю у Google Академії всю інформацію можна одночасно надавати різними мовами (наприклад: Ivan Ivanenko – Іван Іваненко).

У полі «Електронна адреса для підтвердження» слід вказати академічну адресу електронної пошти (наприклад: yourname@univ.kiev.ua). При використанні неакадемічних поштових скриньок можуть виникати проблеми з підтвердженням, і профіль не буде видимий у результатах пошуку. Жодна з вказаних електронних адрес не відображатиметься у загальнодоступному профілі автора та не буде використовуватись для продажів, реклами чи повідомлень, не пов’язаних зі службою Google Академія.

Наступним кроком пропонується перелік документів, які були індексовані Google Академією, написаних авторами з іменами, схожими на ім’я автора профілю. Серед них слід знайти власні та додати їх до профілю – поставити позначки біля потрібних статей та натиснути кнопку «Додати». При цьому залишається можливість у будь-який момент редагувати, видаляти та додавати нові статті у своєму профілі.

Наступним кроком пропонується вказати, яким чином буде оновлюватись перелік документів у профілі: автоматично, чи після підтвердження автором (система надсилає лист для перегляду та підтвердження оновлень).

Після проходження процедури створення профілю рекомендується завантажити фотографію автора.

На вказану адресу академічної пошти надійде лист із проханням підтвердити авторство профілю. Слід також звернути увагу на те, що, одразу після створення, профіль автора залишається приватним та не відображається у результатах пошуку. Автор профілю може у будь-який час зробити його загальнодоступним, або знов приватним за допомогою кнопки «Редагувати» над інформацією про автора.

Загальнодоступні підтверджені профілі науковців з’являються нагорі у результатах пошуку за автором та виділяються підкресленням із гіперпосиланням на профіль під відповідними документами

Після проходження процедури створення профілю автора рекомендується перевірити та доповнити перелік документів, прив’язаних до нього. Слід пам’ятати, що Google Академією використовуються автоматичні процеси пошуку, які не завжди бувають безпомилковими. Тому у профіль науковця можуть потрапляти статті, автором яких він не є. Їх можна легко видалити із переліку. Помилково видалені статті можна знайти у папці «Кошик» у меню «Більше» над переліком документів та відновити їх.

Для того, щоб додати документи до профілю слід обрати опцію «Додати» в меню над переліком документів. Рекомендується задавати різні пошукові запити різними мовами, щоб знайти всі публікації автора (назви, ключові слова, варіанти написання імені та прізвища; для збільшення кількості результатів пошуку можна вказувати ініціали замість імені). Так, наприклад, для пошуку праць Михайла Максимовича можна спробувати використати: [м максимович], [м о максимович], [м а максимович], [автор:максимович], [m maksimovich] тощо. Пошук можна здійснювати будь-яку кількість разів. У профіль Google Академія можна додавати як окремі документи, так і групи документів (рис. 14). Показники бібліографічних посилань для доданих статей одразу з’являтимуться в обліковому записі.

 

Матеріали, які не було знайдено системою, автор може додати вручну

Сервіс Google Академія може одразу знайти та додати до внесеного вручну проіндексований раніше запис із бібліографічними посиланнями та пов’язаними статтями. Також вони можуть з’явитися у профілі через декілька днів.

За замовчуванням перелік публікацій у профілі автора буде відсортовано за кількістю цитувань. Щоб відсортувати список за датою публікації слід натиснути «Рік», за абеткою – «Назва» у верхній частині таблиці.

Значок зірочка (∗) поруч із кількістю цитувань означає, що показник кількості цитувань містить бібліографічні посилання, які можуть не відповідати даній статті.

Перекресленням цитувань поруч з одним з документів Google Академія позначає наявність ідентичного документу у профілі. Кількість «Цитувань» відображається поруч з обома дубльованими документами, проте при обрахунку наукометричних показників вони враховуються один раз

Документи з переліку публікацій у профілі можна об’єднувати, видаляти, чи експортувати в одному з бібліографічних форматів. Для цього слід поставити позначку навпроти необхідного документу, чи документів, і натиснути відповідну кнопку над таблицею

 

Перелік бібліографічних посилань на кожен з документів можна переглянути, натиснувши на кількість посилань поруч з його назвою. Натиснувши на конверт із написом «Створити сповіщення» на лівій панелі отриманої сторінки із бібліографічними посиланнями, можна підписатися на отримання електронною поштою повідомлень про нові цитування документу. Графік посилань на кожен документ можна переглянути, натиснувши на його назву у переліку документів у профілі автора.

Авторові надається можливість редагувати описи документів у власному профілі. Для цього слід відкрити необхідний запис і натисніть кнопку «Редагувати».

У профілі науковця автоматично укладається діаграма кількості цитувань документів автора за роками, та обраховуються два наукометричні показники – h-індекс та i10-індекс

h-індекс науковця дорівнює N якщо він є автором щонайменше N статей, кожну з яких було цитовано не менше ніж N разів.

i10-індекс рівний кількості статей автора, які були процитовані не менше ніж 10 разів.

Дослідник має можливість додавати до свого профілю перелік створених у Google Академії профілів співавторів. Для цього слід натиснути на посилання «Редагувати…» поруч з кнопкою «Співавтори» під діаграмою кількості цитувань, знайти за допомогою рядку пошуку профіль співавтора та натиснути на кнопку «Додати співавтора» поруч з відповідним результатом.

«МОЯ БІБЛІОТЕКА» В GOOGLE АКАДЕМІЇ

 

Google Академія дозволяє досліднику укладати власну бібліотеку бібліографічних посилань. У процесі пошуку в системі можна зберігати той чи інший його результат у власній бібліотеці, натиснувши на посилання ярлик позначку «Зберегти».

Для того, щоб перейти у свою бібліотеку бібліографічних посилань, слід натиснути кнопку «Моя бібліотека» вгорі головної сторінки пошуку Google Академії або на боковій панелі на сторінці результатів пошуку.

Кожен зі збережених записів у сервісі «Моя бібліотека» можна редагувати, видаляти, експортувати в один із бібліографічних форматів, додавати до них існуючі або нові мітки. Мітки можна редагувати, вилучати, присвоювати документам одразу кілька міток

 

ПОКАЗНИКИ GOOGLE АКАДЕМІЇ

Показники Google Академії забезпечують простий спосіб оцінювання видимості та впливовості наукових статей у наукових виданнях і тим самим допомагають авторам визначитись, де краще публікувати наукові дослідження.

Доступ до сервісу «Показники» відбувається за посиланням угорі на головній сторінці пошуку Google Академії. Сервіс дозволяє переглядати 100 топ-журналів топи-100 журналів найкращих журналів, упорядкованих за показниками h5-індексу і Медіани h5, для різних мов. Надається можливість сортування журналів за окремими науково-дослідницькими галузями. Для цього слід обрати одну з галузей у колонці ліворуч (галузі поділяються на категорії та підкатегорії).

h5-індекс – це h-індекс для робіт, що опубліковані за останні повні п’ять років;

Медіана h5 – медіана кількості цитувань публікацій, які увійшли до h5-індексу.

________________________

ЗАРУБІЖНІ БАЗИ ПЕРІОДИЧНИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

INGENTA

- британський міжнародний постачальник контент-послуг для видавничої

індустрії. Величезна колекція наукових і професійних журналів. Містить інформацію про

зміст 13.5 тис. періодичних видань з усіх галузей знання. Ingenta Connect є найбільшим у

світі ресурсом для наукових публікацій.

HighWire

- американська компанія, що надає послуги з розробки та розміщення цифрового

контента 140 впливовим товариствам, університетським видавництвам і незалежним

видавцям, які випускають журнали, книги та інші наукові публікації. Компанія була

заснована бібліотеками Стенфордського університету в 1995 році. Хостінгові видавці

HighWire спільно надають вільний доступ до більш ніж 2 мільйонам статей (з 7,5 мільйона

статей). Компанія ставить за мету збір, сертифікацію, зберігання та передачу інформації,

прискорюючи обмін ідеями.

Видавництво

John Wiley & Sons, Inc. (https://www.wiley.com/en-us)

(Уайлі) - міжнародна організація, яка спеціалізується на випуску академічних видань для

, також відоме як Wiley

професіоналів, студентів і викладачів вищої школи, дослідників, вчених. Компанія John

Wiley & Sons видає книги, журнали, енциклопедії в друкованому та електронному вигляді,

надає доступ до продуктів і послуг в інтернеті. Wiley Open Access публікує авторитетні

журнали відкритого доступу за багатьма дослідними дисциплінами для читання,

завантаження та обміну.

JOURNALS4FREE

– портал академічних журналів відкритого доступу (більше 7 тис.).

Пошук можна здійснювати за категоріями, мовою чи присутністю в базах даних.

Портал охоплює видання за темами: Сільське господарство; Технології та інженерія;

Математика та статистика; Правознавство та політичні науки; Бізнес та економічні науки;

Соціальні науки; Комунікація та інформація; Загальні та мультидисциплінарні науки та

багато інших.

Academic Journals

є видавцем рецензованих журналів відкритого доступу.

Це понад 100 журналів відкритого доступу, що охоплюють мистецтво і гуманітарні,

інженерні, медичні, соціальні, біологічні, фізичні та сільськогосподарські науки.

Місія Academic Journals полягає в тому, щоб прискорити поширення знань за допомогою

публікації високоякісних наукових статей з використанням моделі відкритого доступу.

Elektronischen Zeitschriftenbibliothek

- бібліотека електронних журналів була заснована в

1997 році в рамках проекту Університетської бібліотеки Регенсбурга у співпраці з

Бібліотекою Технічного університету Мюнхена. Сьогодні це сервіс для ефективного

використання повнотекстових наукових журналів в Інтернеті. Він забезпечує швидкий,

структурований і послідовний доступ до повнотекстових наукових журналів. Містить 99 222

найменувань, в тому числі 21 790 чистих онлайн-журналів, що охоплюють всі предметні

області. Крім того, 130 223 журналів перераховані по агрегаторам. 64264 журналів у

вільному доступі у вигляді повного тексту.

ERIH PLUS by Dimensions

- це пов'язана інформаційна система нового покоління, яка

полегшує пошук і доступ до найбільш актуальної інформації; аналіз академічних і більш

широких результатів досліджень в галузі гуманітарних та соціальних наук. База даних

поєднує в собі функціональність і великі джерела даних вимірювань з ERIH PLUS, що

дозволяє дослідникам краще поширювати свої роботи на національних і міжнародних мовах.

Cambridge journals digital archive

(Кембриджські журнали цифровий архів) забезпечує

миттєвий доступ до двовікових академічних знань. Постійно зростаючий цифровий архів

робить їх легко доступними онлайн, поряд з поточним контентом Cambridge Core. Цифровий

архів журналів Кембриджа пропонує великий і зручний для користувача ресурс, який

дозволяє вченим розміщувати поточні дослідження. Заголовки статей і посилання

створюються у вигляді файлів HTML, щоб забезпечити легкий доступ до даних і посиланнях

між статтями. Посилання на Google Scholar доступна з виносок HTML. DOI реєструються

для кожної статті, що полегшує створення посилань на контент архіву через CrossRef.

Унікальний високоякісний онлайн-архів гуманітарних, соціальних, технічних наук містить:

понад 450 журналів, понад 42 000 випусків, більше 1 250 000 статей, понад 6 мільйонів

сторінок, більше 14 мільйонів пов'язаних посилань.

ERIC - інформаційний центр навчальних ресурсів. Фінансується Інститутом педагогічних наук Міністерства освіти США. Завдання ERIC - надати всеосяжну, просту у використанні, доступну для пошуку, бібліографічну і повнотекстову базу даних про дослідження та інформацію в галузі освіти. Цифрова бібліотека ERIC включає в себе: понад 1,6 мільйона записів звітів про дослідження в галузі освіти, журнальних статей, матеріалів конференцій та інших ресурсів. Майже 361 000 повнотекстових документів і 869 000 записів журнальних статей, а також посилання на веб-сайти видавців. Тезаурус ERIC Descriptors, який являє собою контрольований словник освітніх термінів, допоможе у точному пошуку.

FreeFullPDF- надає доступ до більш ніж 80 млн. наукових статей, патентів в галузі медицини, біології, хімії, фізики, матеріалознавства та економіки.
Метою FreeFullPDF.com є підвищення наочності і простоти використання наукових журналів, дисертацій, плакатів і патентів у відкритому доступі. FreeFullPDF.com був розроблений KnowMade SARL. KnowMade - це компанія Technology Intelligence, що спеціалізується на дослідженні і аналізі науково-технічної інформації. FreeFullPDF виконує повнотекстовий пошук в файлах PDF (заголовок, анотація, автори, матеріали і методи, результати, висновок, бібліографія). З FreeFullPDF можна легко і швидко знайти потрібну наукову інформацію в більш ніж 80 мільйонах файлів PDF.